Штучний інтелект уже став звичним інструментом для багатьох польських компаній. Його використовують для підготовки текстів, обробки документів, спілкування з клієнтами, аналізу даних, підбору персоналу та автоматизації щоденних процесів. Водночас чимало підприємців переконані, що вимоги AI Act стосуються лише великих міжнародних компаній, які створюють власні системи штучного інтелекту.
Насправді це не так. Закон поширюється не лише на розробників, а й на тих, хто використовує окремі ШІ-рішення у своїй діяльності. Тому нові правила можуть стосуватися як великої корпорації, так і невеликого інтернет-магазину, бухгалтерського бюро, кадрового агентства чи сімейного підприємства.
Для малого та середнього бізнесу передбачено певні спрощення, однак вони не звільняють від дотримання вимог законодавства. Саме тому підприємцям варто вже сьогодні оцінити, які інструменти штучного інтелекту використовуються в компанії та чи відповідає їх застосування європейським правилам.
Пастка №1. «Тіньовий ШІ» у компанії
Одна з найпоширеніших проблем виникає тоді, коли працівники починають самостійно використовувати безкоштовні сервіси зі штучним інтелектом для виконання повсякденних завдань. Це може бути створення листів, переклад документів, аналіз договорів, підготовка презентацій або обробка електронних таблиць.
Часто керівник навіть не підозрює, що співробітники працюють із такими сервісами. До того ж функції штучного інтелекту дедалі частіше автоматично інтегруються в офісні програми, CRM-системи, бухгалтерське програмне забезпечення чи сервіси для підбору персоналу.
У результаті корпоративні документи, персональні дані клієнтів або внутрішня інформація можуть опинитися в зовнішніх сервісах без належного контролю.
Щоб уникнути таких ситуацій, варто провести внутрішній аудит. Доцільно скласти перелік усіх інструментів із функціями штучного інтелекту, які використовуються в компанії, визначити їх призначення, відповідальних працівників, а також з’ясувати, які саме дані передаються до цих сервісів.
Пастка №2. Чат-бот без повідомлення користувача
AI Act передбачає вимоги щодо прозорості використання штучного інтелекту. Якщо людина спілкується з чат-ботом або голосовим помічником, вона повинна знати, що взаємодіє не з оператором, а з автоматизованою системою.
Це правило стосується чат-ботів на сайтах інтернет-магазинів, електронних консультантів, голосових помічників у медичних центрах, салонах краси, автосервісах та інших компаніях, які автоматизують обслуговування клієнтів.
Недостатньо лише згадати про це в правилах користування сайтом. Інформація має бути зрозумілою та доступною вже на початку спілкування.
Якщо під час такої взаємодії збираються персональні дані, компанія повинна також виконувати вимоги RODO (GDPR) щодо інформування користувачів про мету обробки даних, строки їх зберігання та права особи.
Пастка №3. Контент, створений за допомогою ШІ
Все більше компаній використовують генеративний штучний інтелект для написання статей, створення рекламних матеріалів, графіки чи відео. Однак окремі види такого контенту підпадають під вимоги AI Act щодо прозорості.
Особливу увагу закон приділяє дипфейкам (deepfakes) та матеріалам, створеним або суттєво зміненим за допомогою штучного інтелекту, якщо вони стосуються питань суспільного інтересу.
Для маркетингових агентств, редакцій, блогерів і компаній, які регулярно публікують інформаційний контент, це означає необхідність контролювати процес створення матеріалів. Важливо розуміти, коли використовувався штучний інтелект, а також не видаляти технічні позначки чи метадані, якщо їх наявність передбачена законодавством або самим сервісом.
Пастка №4. Використання ШІ під час рекрутингу
Системи, які автоматично аналізують резюме, оцінюють кандидатів або допомагають приймати кадрові рішення, належать до найбільш чутливих напрямів застосування штучного інтелекту.
Навіть якщо програмне забезпечення значно спрощує роботу HR-відділу, остаточне рішення щодо кандидата повинна приймати людина.
Окрему увагу слід звернути на сервіси, які обіцяють визначати емоційний стан, рівень упевненості чи особистісні характеристики кандидата за мімікою, голосом або поведінкою під час співбесіди. Використання таких технологій у країнах Європейського Союзу суттєво обмежене, тому перед їх упровадженням необхідно перевірити відповідність чинному законодавству.
Пастка №5. Витік конфіденційної інформації
Працівники нерідко копіюють до публічних сервісів штучного інтелекту договори, фінансові документи, комерційні пропозиції, програмний код або персональні дані клієнтів. При цьому далеко не всі замислюються, що така інформація може виходити за межі внутрішньої ІТ-інфраструктури компанії.
Подібні дії можуть створювати ризики для захисту персональних даних, комерційної таємниці та виконання договірних зобов’язань щодо конфіденційності.
Саме тому підприємствам варто визначити внутрішні правила використання сервісів штучного інтелекту. Працівники повинні чітко знати, які документи дозволено завантажувати до таких систем, а які мають залишатися виключно у внутрішньому середовищі компанії.
Які можливості AI Act передбачає для малого бізнесу?
Європейське законодавство враховує, що малі та середні підприємства не мають таких ресурсів, як великі міжнародні компанії. Саме тому для МСП передбачено низку механізмів підтримки.
Зокрема, держави ЄС мають створювати так звані тестові майданчики (regulatory sandboxes), де компанії зможуть тестувати власні рішення із застосуванням штучного інтелекту та отримувати консультаційну підтримку.
Крім того, для малого бізнесу передбачено більш м’який підхід до визначення максимальних розмірів окремих штрафів порівняно з великими корпораціями.
З чого варто почати підприємцю?
Якщо компанія використовує лише кілька інструментів штучного інтелекту, створювати складну систему внутрішнього контролю не обов’язково. Набагато важливіше впорядкувати основні процеси.
Насамперед варто визначити, які ШІ-сервіси використовуються в роботі, хто відповідає за їх застосування та які дані до них передаються. Не менш важливо провести короткий інструктаж для працівників щодо безпечної роботи з такими інструментами та періодично переглядати внутрішні правила.
Практика показує, що для більшості невеликих підприємств достатньо мати зрозумілу внутрішню політику використання штучного інтелекту, яку реально застосовують у щоденній роботі. Саме це, за думкою редакції Moja Polska, значно ефективніше, ніж формальні документи великого обсягу, які після затвердження ніхто не відкриває.
