На жаль, є певний відсоток українців, що працюють у Польщі нелегально і це звісно має негативні ризики як для економіки Польщі, так і для роботодавців з підлеглими, які погоджуються на такі умови.
У Польщі дедалі більше поширюється явище уникнення легалізації праці через використання так званої «української компанії». Іноземці все частіше обходять закон, посилаючись на положення про незареєстровану діяльність, повідомляють офіційні джерела у Польщі. На думку експертів, це завдає шкоди легально працюючим компаніям.
Проблема нелегалів буде зростати
Такий діагноз представила Головна інспекція праці у звіті про діяльність Державної інспекції праці за 2023 рік. З нього випливає, що кількість нелегально працюючих іноземців знову зросла.
Минулого року нелегальна праця була виявлена під час 30% перевірок легальності працевлаштування іноземців (приблизно 2700 перевірок). Вони показали, що майже 6,7 тис. мігрантів, або 17% перевірених, працювали нелегально (близько 5,2 тис. – 12,8% у 2022 році). Серед тих, кому було доручено нелегальне працевлаштування, 71% були громадянами України.
Переважно через недосконалу систему санкцій у Польщі у величезних масштабах зростає чорний ринок працевлаштування іноземців, що реально загрожує конкурентоспроможності підприємців, які легально ведуть господарську діяльність», – розповіла Йоанна Торбе-Яцко, представниця адвокатської фірми Joanna Torbé-Jacko & Partners. На її думку, причини такого стану справ також слід шукати у складних процедурах, нечіткому регулюванні та надмірному навантаженні на підприємців.
Порушення законодавства про працю
Найпоширенішим порушенням законодавства виявилася відсутність необхідного дозволу на працевлаштування. Минулого року це мало місце у 64% виявлених випадків нелегальної роботи іноземців (у 2022 році – 55%). Ця статистика також включає ситуації, коли іммігрант працював всупереч умовам, викладеним у заяві про доручення. Це такі ситуації, коли тип контракту або робочий час були іншими, ніж заявлені у документах.
Що стосується громадян України, це також неповідомлення районного центру зайнятості про направлення на роботу. Якщо раніше роботодавець мав на це 14 днів з моменту допуску українця до роботи, то з 1 липня цього року – лише 7 днів (зміни були внесені поправкою до українського спеціального закону).
«Скорочення терміну легалізації працевлаштування може призвести до поглиблення проблеми «чорної» праці», – анонсують спеціалісти.
Можливі рішення
Законопроект про доступ іноземців до ринку праці передбачає й інші рішення, спрямовані на боротьбу зі зловживаннями на іноземному ринку праці. Однак, на думку експертів з права, ці зміни рухаються не в правильному напрямку та потрібно навпаки адаптувати законодавство під роботодавців та зробити систему працевлаштування більш зручною та вигідною для них.
Сумнівні практики стануть ще більш поширеними після того, як положення новоприйнятого законодавства набудуть чинності, тому на думку редакції Moja Polska влада повинна прийняти нові адекватні рішення по проблемі нелегального працевлаштування та вирішити їх.
